Кохана моя, Олюся!
Скільки ніжності в цих словах.
Кричати про це не боюся,
Хоча і міцно стою на ногах.
Як приємно з тобою бути
В цьому світі постійних турбот
І надію в майбутнє мати,
Хоча на тижні і вісім субот.
Я люблю твоє серце і руки
І все, що зробила сама,
ВСе воно є єдине для мене,
Бо на ньому є підпис вона.
І назвати коханням не знаю
Щось єдене, що накоїла ти.
Я від кожного дотику тану,
Як земля, що чекала весни.
23 березня 2010
Кохана
© Copyright: Будянский Олег, 2010
Свидетельство о публикации №110032309004
Свидетельство о публикации №110032309004
Рецензии