Козли та овечки

Бідняк задумав козла купити.
Пару овечок він уже і мав.
Грошей же не було.
А що робити? Та хтось
йому й пораду дав...
Кажуть, що на базарі,
часами продають по кредиту.
Нічого не коштує запитати.
І як що то правда є,
то маю можливість,
не тільки одного,
аж два козла придбати!

Тож із сусідом він порозумівся,
аби не впасти в ловушку грабунів.
І добре що він так зробив
--- сусід уже, в справі такій,
експиримент прожив. Пораду дав...
Тоді бідняк про гроші вже й не думав.
Пішов спокійно на базар.
Два козла рогатих вибрав
й домову, про кредит на плату, підписав.
Під руки взяв козлів двох
та й додому весело спрямував.

Овечки щерстю були вкриті,
неначеб кужухами убрані зимою.
Весна ж була ще
і вівці прохолоджувалися під сосною.
Козли ж не так дуже спокійну,
по своїй натурі, поведінку мають.
Як щось не так, по виду їхнім,
то зрзу і двобій, між собою, починають!
Ось тут і справа в цьому
--- лишень овечок дві... вони тут мають!

І почалась війна козлів.
Рогами б"ються, один з другим.
Сміються вівці, під сосною, та й
розмовляють тихенько між собою
--- козли дурні від свого роду...
Робити що, не знають,
своїми рогами. Тому й воюють.
А ми, овечки, спокійно живемо.
Прядемо вовну та молоко даємо.