Спогади чисті і світлі
Знову тривожать мій сон,
Грона бузкові розквітли
Коло відкритих вікон.
Юність.. І ми, майже діти,
Перша дівоча любов…
Тільки побачу ці квіти,
Серце прокинеться знов.
Пишні бузковії грона,
А не тюльпан чи нарцис
Лиш на моє підвіконня
Юний мій лицар приніс…
Знову природа буяє
У розмаїтті весни,
Ніжним бузком уквітчає
Давньої юності сни.
Цей аромат – наймиліший!
Спогад бузковий мине…
Юність листа не напише,
Лиш ароматом війне.
Бузковий романс
© Copyright: Зарема Петрунько, 2010
Свидетельство о публикации №110032107952
Свидетельство о публикации №110032107952
Рецензии