Чорнобривець та ромашка

Миле Божеє творіння,
Дуже цінна у Христа.
 Гарна врода, тиха, нiжна
Та не горда, а проста.

Бiле личко, чорнi брови,
Губ червоних чистота.
Шовкова, гладенька шия,
Грудей повних красота.

Ось лежить моя красуня,
Мовби квiтка у росi.
Її тiло зволожнiло
Й розцвiло в усiй красi.

Повнi груди немов динi,
Налились упругi.
Бархотнi на них сосочки,
В моєї подруги.

Та подруга- моя жiнка,
Що Господь Бог дарував.
Щоб ласкав її та тiшив,
Бог менi так наказав.

Я ж її нiжно лелею
Та пещу губами,
Язичком росу оближу,
Обiтру руками.

8

Вже готова моя квiтка,
Плоди спiлi налились.
У пристрастi, з криком щастя,
Тiла нашi обнялись.

Запах тiла, благовоння,
Райська насолода.
Вже по троху наступає
Нiжна прохолода.

Насолода від Ісуса,
I вона реальна.
Моя квiточка духм`яна-
Сама сексуальна.

Знову хочу її взяти,
До неї горнуся.
Гладжу спинку, живiт, бедра,
Та до них тулюся.

Вона теж мене ласкає,
Пестить, ублажняє.
Мої прихотi й бажання
З нiжнiстю сприймає.

Чорнобривець та ромашка
В Райському саду ростуть.
Звати Ігор та Наташка-
Богу славу воздають.