Студенти и наставники. Дивчата - викладачки Фаролю

СТУДЕНТИ І НАСТАВНИКИ. Дівчата - викладачки ФАРОЛЮ.
Презентація цього вірша відбулася 1 квітня 1996 р.
на 50-річчі престолу короля ФАРОЛЮ при гробовому
мовчанні слухачів, це було фіаско. А причина мабуть
була в бундючності високих і чужих гостей. І тільки
політично незалежний Ігор Стопкань ляпав щиро в долоні.

Для Мавєєвої Маші -
Захвати і квіти наші,
Бо це - юна балерина,
Психології перлина.

Про Миронову Світлану
Я патякати не стану,
Апріорі це - княгиня
І красива, як богиня. (без як)

Жінка ця - нуль-перший Ваз,
Муж її - нуль-два, він - клас,
Перший син - є Ваз-нуль-трійка,
Друге немовля - четвірка. (і т.д.)

Кам'янчани, плакать стану,
Ви не вибрали Світлану,
Що ви наробили люди?
Хто ж тут депутатом буде? *)

*)Відносини у короля і Миронової -
такі, як у Ющенка і Тимошенко.

Волошин вас купив за "срібні" гори,
Усе, що кандидат тепер говорить,-
Безплатне лікування і курорт,-
Це буде в нього завтра же аборт.

Не ворона, а Залісна,
Чорна Галка благовісна:
Фея і не без причин,
Бо чаклує на мужчин.

Відгадаю мислі Галі:
Бути відьмою й надалі,
Шлях до серця - поцілунок,
Шлях до щастя - через шлунок. (кава об 11-й)

Ой, Гаврилова Наталко,
Всі тебе шануюь палко,
Як співаєш дзвінко "гей",
Замовкає соловей.

Ханзерук Лілею нині
Всі кохають на Волині
І також не без причини
Ми кохаємо - мужчини.

Посаджу в степу калину
І на Світязь я полину,
Бо люблю таємно змалку
Цю русалку, тиху Мавку.

Я до Людочки Шулик
Як до лаборантки звик,
Зараз збільшилась задачка,
Бо вона вже викладачка.

Цісар Галю неминуче
Ждало майбуття блискуче,
Їй би всі рекорди Гінес,
А вона від нас - у бізнес.

Всі Мілевську, всі Олену
Просять на святкову сцену,
Бо солодка, ніжна й мила,
Всіх у ВУЗі полонила.

Як Олена заворкоче,
Закриває котик очі,
Слухав би те воркотання
Від обіду до снідання.

Світла стелиться дорога -
Фея чеше довгонога,
Слідом йде увага наша:
Гончарук ура-Наташа.

Кобилянська, Заньковецька,
Українка і Бонецька -
Муз пера і сцени ряд,
Славнозвісних зір парад.

Вічний революціонер,
Він живе, він ще не вмер,
Бо тепер Франко - не Ваня,
А тендітна, мила Таня.

Батько Тані мав талан,
Бо носив імя - Світлан,
Ну а Танечка чарівна -
Носить спадок - Світланівна.

Каже Настя - як удасться,
Ждати щастя - також щастя.
Люді Мельник - з моря вдача:
Стіл завкафеди, як дача.

Що казати? Слава Богу,
Молодим давай дорогу,
А дідам - і слави досить,
І піжама в гості просить.

Юля Галицька - те саме,
Ще не склала іспит мами,
А піди і подивись:
Погляд також прямо ввись.

І мені їй естафету
Ніц не жалко, як карету,
Передати на ходу,
Пустим кралю молоду.

Співак Люба - математик
І статистики фанатик.
Що за "Орбіт", що без м'яти?
Учні цифри будуть м'яти.

А Рудзевич - є дружина,
Копиловів половина,
Син - їй муж, а ректор - бос,
В Іри - щастя хмарочос.