Я плутаюсь сьогодні. Безтолкова!
Я плутаюсь в закінчених словах.
Збираю фрази, як суху полову…
І забуваюсь у солодких снах.
І хочеться забутися навіки
У цім солодкім непробуднім сні,
Коли ти цілував мені повіки…
І ніжність дарував усю мені…
І трепетно гортаю фотокартки,
Здуваючи із них сіренький пил…
Збираю я до купи свої згадки
І згадую, що ти мене любив.
Та то давно було!!! Ще, може, в школі.
Я ще, мабуть, цнотливою була…
А ти все виглядав на видноколі
І добирав несміливі слова.
Я мріяла. І трепетно зітхала…
Чекала, що настане новий день.
Надіялась і пошепки кохала…
Й чекала (та даремно) я тебе.
Я виросла!!! Уже не те дівчатко,
Що мимохідь всміхається тобі.
Я дочекалася-таки кохання,
Але… то був вже інший, а не ти!!!
08.10.09
Спогади
© Copyright: Любочка Беляева, 2010
Свидетельство о публикации №110032000734
Свидетельство о публикации №110032000734
Рецензии