Тихая ночь... Зажигает свечку Тарас. укр. язык
Він пише: про садок,матусю,непосильне рабство,
За роками молодий,та вже великий український Спас,
Рядком та малюнком,любить Україну,ненавидить кріпацтво.
В малюнках біль, в віршах неперевершене страждання,
Та не судилося життя йому прожити вічно козачком,
По Божій волі, народжений для духовного повстання-
Для захисту народу,що управляли гірше ніж скотом.
Сила Слова й Правди з книжки Генія,Пророка, Кобзаря,
Облетіла всюди :по закріпаченному, замордованному світу,
І плакала від віршів тих, вкраїнська страждальна земля,
Та гімном Волі,ставали рядки із безсмертного "Заповіту".
Знов,ми до Тараса йдемо,-мов на молитву ,на Прощу,-
До віршів,із пророчим словом,"Батька українців",
Бо, для народу, мріємо про долю: заможнішу та кращу-
Збудуємо світлу хату,а друзям та сусідам роздамо гостинців.
Свидетельство о публикации №110032003338
Дякую Вам за чудового вірша.
Гарні Ваші думки:"Знов,ми до Тараса йдемо,-мов на молитву ,на Прощу..."
Ще раз дякую.
Бережи Вас Господь!
З повагою, Геннадій.
Геннадий Сивак 20.03.2010 15:33 Заявить о нарушении
Успіхів Вам, в творчості та коханні.
З повагою та шаною,
Петро Лавренчук.
Пётр Лавренчук 20.03.2010 19:00 Заявить о нарушении