Душа – як нива. У моїй душі
Ростуть, як трави й золоте колосся,
Чудові рими, що сплітаються в вірші,
Неначе в коси шовкове волосся.
СтрахИ і сумніви, і сльози на щоці,
І навіть це жорстоке сьогодення,
Не заберуть перо в моїй руці,
Не згасять у душі моїй натхнення.
І крає серце, - мов їржавий ніж, -
Неначе його ріжуть на частини,
Те кожне ніжне слово, кожен вірш,
Які щоночі ходять на гостини.
Стихи
© Copyright: Светлана Грузденко, 2010
Свидетельство о публикации №110031908274
Свидетельство о публикации №110031908274
Рецензии