Душу розбити можливо,
Просто, як вазу скляну.
І чи тобі справді важливо,
Що втратили ще одну,
І сотню, і сотню мільйонів –
Зникає у кожнім душа,
Без меж і всіляких кордонів
І швидко, як від ножа.
Не допоможуть сльози,
Не допоможе жаль.
За вікнами правлять грози,
Бездонна в очах печаль.
Про душу...
© Copyright: Повзык Рома, 2010
Свидетельство о публикации №110031907150
Свидетельство о публикации №110031907150
Рецензии