Можливо я колись тобі прощу,
Але назад не повернусь ніколи
Змивають сльози крапельки дощу,
Тамую в собі, через силу, стогін.
Мовчи, не треба зараз зайвих слів,
Вони не здатні розрубати тишу
Останній день за обрієм зомлів,
Я все найкраще тут, тобі, залишу.
Навіщо тобі знати як пече
Той біль у грудях, мов шматок заліза,
Усе пусте... і лиш сльоза тече...
Та час прощатись, зібрані валізи.
Можливо я колись тобi прощу...
© Copyright: Татьяна Камышева, 2010
Свидетельство о публикации №110031804802
Свидетельство о публикации №110031804802
Рецензии