Намалюю буття знову сірою фарбою,
Білий аркуш надій заплямую багном.
Спересердя життя за лацкани пошарпаю.
За фіранкою мрій - безнадії вікно.
Може досить мені по-аматорськи баблятись
У наїдках зими... Скрижанілим вустам
Теплий подих весни, і ласкавий, і звабливий,
Так потрібен, як мить посивілим вікам.
8.03.2010р.
Намалюю буття
© Copyright: Виктор Малороссов, 2010
Свидетельство о публикации №110031800042
Свидетельство о публикации №110031800042
Рецензии