Уходя...
Ідучи...
Ідучи і я ляснув дверми,
І ледве малість надерзил,
Хіба був я винуватий,
Що тебе одну любив?!
Прав я дурною правотою,
Ну, а ти права у сумліннях своїх,
Нас двох лише Бог розсудить,
У метушні всіх грішних днів!
Ідучи назавжди ти не дерзила,
Але, скривдила все ж жартома,
Погравши в мої почуття досхочу,
Наче «окропом» ти душу поліла!
Ти "підкинула поліна",
У запалене багаття,
Обвинуватила в тому, чого не було..,
Та відвернувшись.., - пішла!
Прав я дурною правотою,
Ну, а ти права своєї,
На потіху заздрісним подругам,
Є про що їм сперечатися за спиної твоєї!
Ти пішла.., так ми розсталися,
Хіба я в чомусь винуватий?, -
Не бездушний Термінатор,
І не робот- агрегат я!
Ти пішла.., так ми розсталися,
Лише в Любові я винен пред тобої!,
Життя моє тепер не буде Раєм,
Без тебе - мені суще Пекло!.., що зі мною?!
Прав я дурною правотою,
Ну, а ти права в сумліннях своїх,
Нас двох лише Бог розсудить,
У метушні всіх грішних днів!
Знаю, що не спиш ночами,
У мені шукаєш провину,
Це нерозумно.., що розсталися,
Я тобі чесно це кажу!
Прав я дурною правотою,
Ну, а ти права своєї, -
Досить чекати рішення Бога,
Номер є.., дзвони скоріше мені!
Ідучи і я ляснув дверми,
І небагато надерзил,
Але, тебе забути я не зумію..,
Бог не дав на таке мені сил!
Свидетельство о публикации №110031709196