СЕРЦЕБИТТЯ
....І серце лине вулицями тіла,
Немов стрибун шаленого паркуру,
Хтось дав би крила, я б тоді злетіла,
Неначе не існує з плоті муру!
Неначе не росте в тім самім серці
Кайданів сад з залізними гілками,
Чому ж тоді, воно так сильно б’ється,
Та рветься в гору дужими стрибками?
По розмальованим рукам в графіті
По кожній вені аж до мозку лине
Не намагайся ти його спинити
Бо я тоді, мабуть, загину....
Серцебиття
© Copyright: Ольга Липакова, 2010
Свидетельство о публикации №110031704240
Свидетельство о публикации №110031704240
Рецензии