Я заблукав у синій далині
Рожевих мрій своїх і так стомився...
Я ліг у мокрій від роси траві —
Заснув… На землю вечір напустився.
Чарівний вечір, дивну колискову,
Безмежність простору, обмеженого часом, —
Я відчував їх кожною клітиною
І малював їх своєю уявою.
Я закохався у простори ночі,
У неспокійний поклик її статики,
У відчуття, що зорі колискові —
То немовлята на руках Галактики.
Я відчував безкрайність своїх мрій,
Поринув в глибочінь далеких спогадів —
І зрозумів я сенс минулих днів
І пустоцвіт своїх життєвих поглядів.
липень, 1997
Вечiрнiй роздум
© Copyright: Войтенко Александр, 2010
Свидетельство о публикации №110031506800
Свидетельство о публикации №110031506800
Рецензии
Красивые строки, знакомые мысли!Светлых чувств!
Елена Вечерская 13.12.2011 14:15 • Заявить о нарушении
Елена Вечерская 13.12.2011 14:15 • Заявить о нарушении
Спасибо. Лена.
Удачи Вам и вдохновения!
С теплом, Саша.
Войтенко Александр 13.12.2011 14:19 Заявить о нарушении
Удачи Вам и вдохновения!
С теплом, Саша.
Войтенко Александр 13.12.2011 14:19 Заявить о нарушении
На это произведение написано 14 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.