Обм н

Немилість вищого світила
Жагою помсти засліпила,
Заполонила карі очі
Сумним плачем посеред ночі.

Лелеки гелготять над гаєм,
А ми у гаї тім згасаєм,
На полонини , наче в ліжці,
У горах, наче дурник в діжці.

Ми тонемо в Дніпрі глибокім,
І де не кинь на різні боки,
Ті, що колись були рабами,
Царьками сіли поміж нами.


Рецензии