Шануймося, браття
Наступне сторіччя сьогодні на старті.
Фортуна примхлива всміхається нам.
Шануймося, браття, бо ми того варті.
Є й розуму справа і вправним рукам.
Нехай ми з тобою грішми не багаті,
Проте з нами віра, надія, любов.
Не дуже веселі та завжди завзяті,
Ми маємо в жилах не воду, а кров.
Не можна здолати козацької сили.
Ще встане з колін Україна моя!
Чи, може даремно ми ворога били,
Або вже не наші Дніпро та земля?
Так, є у нас вдача, наснага і воля
Зробити усе, щоби квітла повік
Моєї Вкраїни прийдешняя доля,
Яка, в решті решт, сльози змінить на сміх!
грудень, 1999
Свидетельство о публикации №110031405131