Ви д вчина прикметна, то я знаю,
З чого ж я так нестрімен, так кохаю?
Та бережіться мила,ви-лелека,
Від мене і яскрава, і далека,
Я з вами, я люблю богіню,
Киянка завжди дуже славна,
Але "прокинуть" мене ви є здібні,
Лише не сподіваюсь, не потрібно,
Адже дівчина назавжди-облавна,
Але життя тихенько в скриню
Набью, несподіванні грати-
Ми маєм намір в коханців пограти!
І срібло чорне, золото таке ж,
Мені є сенс вмерти? Та отеж!
Свидетельство о публикации №110031305285