Ти неримований і дикий!!!
Ти прозовим текстом врізаєшся в мій мозок…
І я не можу тебе вигнати звідти!!!
Не можу знайти спасіння ні в алкоголі, ні в сигаретах,
Ні в забутті медикаментних снів…
Лише в тобі відроджуюся й тану!!!
Важким гранітним камінням тану і гину…
Ти неримований!
Неправильний!
Складний епічний твір…
А я набір поезій в одному томику на 1000 сторінок…
Про кохання, про емоції, про біль…
Про все, що болить мені до і після твоєї появи у моїй пам'яті.
Тебе хочеться прочитати, бо ти – складний!
А я… я вся у моїх віршах!
Вся душа на білих листках паперу,
Зігнана у рівненькі римовані рядочки поезії…
Ти неправильний!!!
Неримований!!!
Дикий!!!
Проте без прози твого життя
поезія мого існування
не стане вартою усіх списаних листочків…
14.10.09
неримований
© Copyright: Любочка Беляева, 2010
Свидетельство о публикации №110031207101
Свидетельство о публикации №110031207101
Рецензии