Куди веде цей битий шлях?
Хто тут летів, ходив і ледве плівся?
Такий крутий, повитий, наче птах,
Самотній, гордий, мо й приснився…
Куди веде цей пильний шлях,
Що бачив він за весь свій вік?
Яке збуття надій, який їх прах,
Не зрахувати нам їх лік.
Куди веде цей нескінченний шлях?
Безлюдна ця і дикая дорога…
Чиєї долі тут здійснився крах?
Чиє серденько сповнила тривога?
Куди біжить цей повний горя шлях?
Куди ведуть його тернисті хащі?
Тут жили біль і відчай, людський страх,
Він бачив долі, зламані, пропащі.
Куди летить сумний, суворий шлях?
Чиї забрав він кров і сили?
В кого вселили тваринний жах
Його криваві трупи і сирі могили?
Свидетельство о публикации №110031206604