Знову вечір, всі лягають спати,
Котик притулився біля печі,
Тільки мій синок хоче гуляти,
Наче, не боїться злої ночі.
Він бабусі буде помогати,
Бо дорослий вже, йому, п’ять років,
Пироги на завтра замішати...
Свято... не за п’ять, чи шість порогів.
Так, синочку, то є така правда.
Не так часто ми святкуєм тут,
В рідній хаті, де світла веранда,
Квіточки, що під вікном цвітуть.
Скоро ми поїдем знов далеко,
У морози... де на чужині
Є у нас тепер друга домівка,
Де любов і сльози нарівні.
Може ти згадаєш цю хвилину
І яким відповідальним був,
Що бабусі пироги в цю днину,
Так потрібні, що й спання забув.
1992р
Знову вечiр, всi лягають спати...
© Copyright: Катруся Степанка, 2010
Свидетельство о публикации №110031105618
Свидетельство о публикации №110031105618
Рецензии