Я їду у весняному трамваї,
(З якого, як із ящірки спадає фарба-шкіра),
Він проковтнув мене, чи я його ковтаю,
З середини обшарпаного тіла...
І раптом ящірка застигла на хвилинку,
Розкрила боки, та прогнула криво спину,
Щоб я помітила ось саме цю зупинку,
І щоб тебе, саме тоді зустріла...
Ти сядеш поруч, за руку візьмеш
Десь-там за склом весна у ритмі реггі,
А я повзу, і також ти повзеш,
Як наш трамвай...вздовж нескінченних рейок.
Кондуктору всі грошу віддаси,
Щоб він продав квиток в життя щасливе,
Аби ця ящірка, продовжила везти
Тебе й мене в обшарпаності тіла....
Я iду у весняному трамваi
© Copyright: Ольга Липакова, 2010
Свидетельство о публикации №110031104995
Свидетельство о публикации №110031104995
Рецензии