У нашого Елріка
Не стрижені волоса,
Та червоних ока два,
Та Чорненьких два Меча.
Елрік голову обрив,
Меч під пахву затулив,
До грахлука підходив,
А той саме пиво пив,
Та й Елріка не впізнав
І за злидаря приймав:
«Чи ти злидар-злидарець,
Чи ти в нас Надсокорець,
Ти по світу проїжджав,
Чи Елріка не видав?»
«Елрік мені родина,
Одна мать нас родила,
Одним щастям дарила
Та й на білий світ пустила!»
«Якщо ти Елрік,
Покажи нам свій язик! »
А Елрік язик висував,
А грахлук злякавсь - утікав.
Елрік з міста виїздив,
На брамі мечем виводив:
«Дурна грахлуча пика,
Пустив з рук Елріка!
Ой дурний, дурний грахлук,
Що пустив Елріка з рук!»
У нашого Елрiка
© Copyright: Исарда Из Танелорна, 2010
Свидетельство о публикации №110031102370
Свидетельство о публикации №110031102370
Рецензии