Осінній вітер листям шумить,
Зірване листя з вітром летить.
Осінній вітер, холодні дні,
Журбу приносять вони мені.
Осінній вітер, життєва грань,
З осіннім вітром злітає рань.
Є що згадати та все не те,
Душа щось просить, просить своє.
Чи може літа й синього неба,
Чи може іншого тепла їй треба?
Але ж де візьметься в осінній вітер
Тепло просіяне в осіннє сито?
Все відлітає, злітає з вітром,
Гуляє в людях, гуляє світом.
І все згадається, і зникне все,
А новий вітер нове несе.
Осiннiй вiтер
© Copyright: Фиалкора Микитенко, 2010
Свидетельство о публикации №110031008652
Свидетельство о публикации №110031008652
Рецензии