Ти полонила мої ночі й дні.
Життя порушила буденне.
Мені являєшся у сні -
Це мов би щастя незбагненне.
В житті не так як уві сні,
Лиш трохи глянеш ти на мене.
В серці запалюю вогні
Надії, в те що почуття взаємне.
Та стримати себе не в змозі,
Долоні твої пригорну.
Чому тримаєш на порозі?
Впусти в життя своє. Молю.
Ти полонила
© Copyright: Фиалкора Микитенко, 2010
Свидетельство о публикации №110031008494
Свидетельство о публикации №110031008494
Рецензии