Пропитаешь...
Просочиш...
Просочиш отрутою - кров,
І густим вином, - мої вуста,
Папиросою з марихуаною
Затуманиться моя збентежена душа!
А праг я більше бачити,
Легенями Любов вдихати.., -
Залишається лише.., - у туалеті
Мерзенним брудом блювати!
І блевотой, - не зі шлунка,
А з душі мене нудить,
Хто любив, - таке от свинство, -
По оплошності!, - вибачить...
І із блевотой не зі шлунка, -
А йде воно від душі,
Частина великого до тебе почуття,
З терпким димом анаші!
Не домішуй ти , - не треба,
Мій "порочний" організм,
У пост-любовне те похмілля,
В екс-любовний песимізм!
Не такий.., - "не пальцем роблений"!,
"А як треба" - мамою з батьком,
У відносинах з тобою
Не був отродясь негідником!
Не такий, - "не пальцем роблений"!,
"Роблений" мамою з батьком,
Ти - загубила мої почуття!,
"Добиваю" їх лише.., - винцем!
От цигарка дотліває.., -
Усе.., - кінчаю я писати!,
І хоча й було мені важко.., -
Винуватий лише сам я, - ети його мати!
Проблююсь, - не це важливо..,
Дуже страшно мені довідатися, -
Що Любити я розучився,
Що случилася ця напасть!
Свидетельство о публикации №110031000501
Пропитаешь ты коханием своим,
Запахом чувств, встречи и желаний,
О которых знать всего Двоим!
Викки Аль Честер 11.03.2010 07:15 Заявить о нарушении