Мені було ведіння:
Корабель
Ти – Капітан
Ведеш його крізь бурю
І раптом хмари розійшлись
Й верхи на коні
Між хмарми – вона
Прекрасна срібнолиця діва
То Місяця сестра по крові
На вітрі верхи
Мчала в батьківський палац
І ти відчув
Вона навік призначеня тобі
Богиня й жінка у одній подобі
До неба у молитві руки ти підняв
Просив про зустріч
Що миліш од всього
Воно почуло
Місячна царівна
На другу ніч спустилась із небес:
- Береш мене в законні перед небом, богами і людьми дружини від нині і навк? – Царівна запитала.
- Так! Беру, - ти, Капітан, без сумніву сміливо відповів.
І з того часу століть минулося чимало
А ви й понині разом
Ти і Місячна царівна
І корабель ваш хмарами і хвилями іде
І хто зустріне на шляху
Той знає
Два серця - у одному ритмі стук
Два розуми – одною справою єднає
А дві душі – то два крила одного птаха
Таким видіння місячне моє було...
Мiсячне ведiння
© Copyright: Катерина Гвоздева, 2010
Свидетельство о публикации №110031002627
Свидетельство о публикации №110031002627
Рецензии
Неперевершено ніжно й фантастично...
Вклоняюсь...
Виктор Дульчак 11.03.2010 10:11 • Заявить о нарушении
Вклоняюсь...
Виктор Дульчак 11.03.2010 10:11 • Заявить о нарушении