Лиш промінь сонця на світанку
Запам ` ятає наш тандем.
І згаснуть зорі на світанку
Сліпучим білим кришталем.
Займеться райдугою небо,
Пробуджуючи в нас весну.
Летіти, моя мила, треба
Назустріч сонцю і дощу!
Чому ти спиш моя кохана?
Невже не бачиш свято це?
Ні, все насправді, не омана,
Відкрий лиш сонечку лице!
Воно зігріє твою шкіру
І оксамитом полонить.
Розкрий же, нумо, свої крила,
Нехай твоя душа летить.
А я з тобою буду поряд.
Летіти нам з тобою вік
Назустіч тим незгасшим зорям
Під тихе кліпання повік…
Лиш пром нь сонця на св танку
© Copyright: Антон Селихов, 2010
Свидетельство о публикации №110030908397
Свидетельство о публикации №110030908397
Рецензии