Всього-то-навсього залишилось піти,
Ввібрати в себе волю і свободу,
Згадати твою бездоганну вроду,
Вдихнути вітер злої самоти.
Залишилось зробить останній погляд,
Який ніколи більш ти не побач,
Але не треба, не сумуй, не плач,
Я б із тобою все одне би помер.
Летять у стаях, наче журавлі,
Веселі спомини про дні твойого щастя.
Яка ж то радість, ти скажи мені,
Твої замінить очі у ненасті?
Я відчиняю двері самоті
І навкруги все разом завмирає.
Можливо, більше віддали меті,
Ніж того Бог із Небом дозволяють.
Іти тепер... Я йду, а ти - лети!
Край небеса все світом запалає
З твоєї вроди, що так осіяє!
Всього-то-навсього залишилось піти...
Всього-то-навсього залишилось п ти
© Copyright: Олег Очеретяный, 2010
Свидетельство о публикации №110030907698
Свидетельство о публикации №110030907698
Рецензии