Блукання, пошуки натхнення,
Невдачі, хвильки забуття,
А потім віршів ціла жменя,
І знову в голові діра.
А цвіркуни виводять свою пісню,
Таку сумну й веселу водночас,
І розумію я, що дійсно
І сміх, і плач – усе зараз.
Про що вони співають і навіщо?
Кому так вперто хочуть довести,
Що і вони живуть натхненно,
Що і вони живуть на цій землі?
І знов питання, знову без одвіту,
Шукати відповідь не маю я жаги,
Мабуть, пройшов мій час радіти.
Час мрій минув, минув ще навесні.
02.07.1999р.
Нi про що
© Copyright: Леся Мороз-Рекотова, 2010
Свидетельство о публикации №110030808802
Свидетельство о публикации №110030808802
Рецензии