Весна несе на землю радість,
Добро, любов і ніжність слів,
Але мені як завжди важко,
Бо я живу у світі снів.
Я знов блукаю в тінях кленів,
Могучих сосен і хитких беріз,
Я знов шукаю там натхнення
Для дня нового, нових дій.
Я віддаю себе у владу
Рожевим мріям і солодким снам.
Я даю волю думці й вадам,
Я даю волю почуттям.
Мене ніхто не розуміє,
Бо всі живуть в своїх світах.
І сонце світить, та не гріє,
Бо бачу світ в чорних тонах.
Шукаю вихід з лабіринту,
Шукаю вихід до життя.
Та на шляху все павутиння –
Воно мене в собі трима.
Бажання маю я звільнитись,
Та сил мені не вистача,
Мабуть назавжди залишитись
В полоні – доля є моя.
28.04.1999р.
Прийшла весна
© Copyright: Леся Мороз-Рекотова, 2010
Свидетельство о публикации №110030808784
Свидетельство о публикации №110030808784
Рецензии