душа мов жорна
все змели
нехай на серце
ляже біло
любов у чорнім
привели
і засадили
цвяхом тіло
цвіли долоні
пелюстки
краплинно зріли
облітали
таким солоним
і гірким
повітря стало
дихай шалом
петлею шал цей
крику `я`
скіпки небесні
у волоссі
молитви в кальці
в`яне яв
вітрами змін
його розносить
де спалах тиші
на устах
так ясно-синьо
ніби птаха
політ колише
де ти та
що тіло вмиє
витре плаху
у чисті сльози
зодягне
моє обличчя
перед людом
хай врешті розум
осягне
чого вартують
пересуди
скіпки вростають
терня зір
земля і тіло
порідніли
світ воскресає
до сих пір
душа мов жорна
біло-біло
8 Березня 2010
Свидетельство о публикации №110030807725
її перегорнуть,
як спогад.
Елизавета Горбачевская 13.03.2010 16:21 Заявить о нарушении
усе перемелем
залишится щастя
на сонячний келих
Юрий Лазирко 13.03.2010 23:29 Заявить о нарушении
до дна все вино
і весь страх
і болі твої
я теж вип'ю
Елизавета Горбачевская 14.03.2010 11:45 Заявить о нарушении