Я розум ю, мене ти не любиш
Але хоча б не карай
Поглядом своїм, докором
своїм
І ні про що не питай.
Все це мине, ніби теплеє літо,
Час так безжально біжить,
Але назавжди, тобою зігрітий
Запам'ятаю цю мить.
Подих твій теплий, слова,
поцілунки,
Ніжність гарячих долонь,
Твоє м'яке, неслухняне волося
І в себе в серці вогонь.
Кожну хвилинку в душі
берегтиму
Як найцінніший свій скарб
Знаєш, коханий, не кожна
людина
Вміє любити ось так...
Свидетельство о публикации №110030801197
Михаэль Воробьёв 16.05.2010 20:58 Заявить о нарушении