Кохав дівчину, молодий
Кохав до втрати тями
Вона й слухать не схотів
Прогнала бідолагу
А він всі ночі, так чекав
Ії, біля віконня
Й так сильно він ії кохав
Що впав у те бездоння
Вже слово "Ні", він не хотів
Не бажав слухать більше
Лиш смерті хлопець той просив
Але він жив, поки що
Він жив лиш нею, бо любив
Без тями, зрозумівши
Боги, що слухали усіх
Допомогли, спросивши
"Невже так любиш, хлопче?" "Так!"
Ну що ж, твоє прохання
Якщо так любить, то ще б пак
Простить собі старання
У ту ж секунду, він упав
Той хлопець, що любивши
Із дня у день, що "погибав"
Любити ту просивши
Вже ніч, його поряд нема
Він завжди був, так знала
Чекавши ніч біля вікна
Вона вернуть, благала
"Боги, верніть його сюди
Ось я люблю! Навіщо?"
"Він сам просив, і ти іди
І з ним ти будь навічно..."
Сила почутт в
© Copyright: Марина Лидо, 2010
Свидетельство о публикации №110030708100
Свидетельство о публикации №110030708100
Рецензии
Интересная речь)
:)
С Праздником!
http://img-fotki.yandex.ru/get/16/min-net05.143/0_e7a6_a78ced9_XL
Искренне,
Осенний Сплин 08.03.2010 00:52 • Заявить о нарушении
:)
С Праздником!
http://img-fotki.yandex.ru/get/16/min-net05.143/0_e7a6_a78ced9_XL
Искренне,
Осенний Сплин 08.03.2010 00:52 • Заявить о нарушении
Спасибо вам, очень ценю то что вы сюда написали, я в восторге от ваших произведений! Еще раз спасибо!
Марина Лидо 08.03.2010 02:21 Заявить о нарушении
Марина Лидо 08.03.2010 02:21 Заявить о нарушении