Життя рiка сплива мимо
І десь захвачує й мене,
Ось так завжди – одна я зрима,
Насправді ж зіткана з зерен.
Пливу, до чогось пристаю,
Щось, пізнаю і забуваю,
І зверху, дивлячись на все,
Все розірвать потік збираюсь.
Свидетельство о публикации №110030600697