Колись я мрiяла про весну...

Колись я мріяла про вЕсну,
Палку, коханням сповнену, живу.
І так, здавалося, невчасно
Мене покинули саму….

Я так хотіла бігти в літо,
Що вабило своїм життям.
І як же виявилось пізно,
Що ти залишився дитям…

Ми вдвох хотіли собі осінь
З усіма барвами її.
Та нам залишилась лиш повінь
Туги, самотності і мрій…

Я дочекалась лиш зими,
Холодної, не здатної любити.
І, мов не було того "ми",
Я далі буду жити….


Рецензии
"І так, здавалося, невчасно
Мене покинули саму…."
- А хто тi, що покинули лiричну героiню, i скiльки iх? :-)

Балюк Игорь   11.02.2011 12:47     Заявить о нарушении
хахаха:))))))))))
та ні, це в нас тут пасивний стан, який виражається в українській часто через третю особу множини:))))

Христина Сыч   11.02.2011 16:03   Заявить о нарушении
Я так i думав, що без третьоii особи тут не обiйшлось. :-)

Балюк Игорь   11.02.2011 16:11   Заявить о нарушении
так-так, все саме так і було:)) третя особа - вона завжди присутня)))

Христина Сыч   11.02.2011 22:59   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.