Памятник
Цінності, що не підвласні часу.
Все тече, приходить та минає,
Зупинити час нам не підвласно.
Тільки є в народа інші речі,
Що передаються в поколіннях,
Усмішка матусі, крик малечі,
Небо України синє-синє.
Поле золотим запашним хлібом
Колоситься, ніби колисає
Кожний колосок шалений вітер,
Бавиться і тихо завмирає.
А коли біда прийде на землю
Рідну, де стоїть батьківська хата,
І наступить сила, зла і темна,
Щоб міста та села руйнувати!
Встануть, як стіна, герої наші -
Хлопці із-зі шкільної скам"ї,
За країну, матерів, відважно
Знищать, покарають ворогів!
Буде мир. Знов йдуть до школи діти.
Поле колоситься, ще й як.
Начебто б нам жити та радіти...
Та могили в полі, як маяк.
Що сигналізують крізь сторіччя
Ціну миру, що сплатив солдат.
Пам"ятники - маяки убіччя
Та біди народної набат!
Свидетельство о публикации №110030504221
Матвеева Мила 19.03.2010 18:34 Заявить о нарушении
Это было написано за 10 минут, без редактирования. Наверное, это не я. наверное, это пришло свыше.
Спасибо Вам за внимание и тепло - это наивысшаие ценности!
С теплом,
Элина Унгарова 22.03.2010 16:38 Заявить о нарушении