Скажи, весно
Ти скажи мені, весно,
Тільки щиро і чесно:
Чому серце моє так болить?
Може, доля зморилась,
Може, щастя згубилось,
Може, вмерла любов в одну мить?
Ти скажи мені, весно,
Тільки щиро і чесно:
Чи зозуля моя закує?
Скільки буду я жити,
Чи ще зможу любити
І де щастя сховалось моє?
Ти скажи мені, весно,
Тільки щиро і чесно,
Це хвилює мене вже давно.
Що від друзів чекати,
Кого в світі шукати,
Чи ще здужаю пити вино?
Так ще хочеться сонця,
Щоб світило в віконце,
Гріло душу і серце теплом.
Подаруй, люба весно,
Тільки щиро і чесно,
Мені Віру, Надію, Любов!
Свидетельство о публикации №110030502163
Весна уже не повернеться.
Довкола лиш марево біле,
Замерзле, заледеніле,
Спогад тінню блідою стелиться.
Я думала, що ніколи
Душа моя не розкриється,–
Пелюстки її бездиханні,
Ніби малюнок на камені,–
З віками в легенду виллється.
А вітер такий теплий,–
Тіні скресли, морок вмирає.
А шепіт такий гарячий,–
І радіє душа і плаче,
Світ оновлений в себе вбирає.
Я думала, що ніколи...
Весняних Мрій ВАМ, Надій і Сподівань!
З теплом!
Ольга Глапшун 20.05.2011 20:01 Заявить о нарушении