В моїй історії не вистача тебе,
Троянд рожевих, милих подарунків,
Палкого погляду, що душу рве,
Хвилюючих,гарячих поцілунків.
В моїй історії нема твого ім’я,
є тільки сни, що зберегли портрети.
Усе далеко заховала я,
На моїх дверях код, що під секретом.
В твоїй історії давно згубилась я,
І мабуть, не з’являюсь в сновидіннях.
Мене прогнала усмішка твоя,
Що довела мене до оп’яніння.
У цій історії не вистачає нас,
але вона прочитана давно…
Немає сенсу згадувать ще раз
Все нами випите удвох вино.
30 ноября 2009 г
Iсторiя
© Copyright: Мария Кобылинская, 2010
Свидетельство о публикации №110030408697
Свидетельство о публикации №110030408697
Рецензии