Усiм нацi

Коли ж ви люди хочу знати,
Припинете у вiйни грати.
Своiх братiв своiх синiв.
Людей невинних убивати.

Зате що тi не тоi мови.
За те що тi не тоi вiри.
Чi ви вже зовсiм стали звiри?
Схожими на дикунiв.

Отямтесь люди.
Чи вам дотого?
Заради Господа святого.
Заради миру мiж людьми.

Земля кругленькою вже стала.
Слонiв могутнiх закопала.
Всiеi Кулi вже замало.
Бо забруднили все кругом.

За це нас треба батогом.
А ми вчорашнi батраки.
У небо тичiм кулаки.
Щоб iноземцiв налякати.

Чи не кортить спокiйно спати?
Невже ви люди близорукi?
Щоб мови рiзати на штуки.
А потiм язики ламать,

Щоб отi мови вимовлять.
А я б вам дав таку пораду,
Щоб не було мiж нас розладу,

Щоб був один язик i вира.
Та не було мiж нами звiра.

Хай иноземнii зберуться.
За одну мову подеруться.
Один буквар лише складуть.
I по всiх школах роздадуть.

Оце такi моi всi вiршi.
Я написав би iх ще гiрше.
Боюсь писало поломать.
Хай люди вже мене простять!!!