Твій погляд замріяний, глибокий.
І на висках зрадлива сивина.
Розміреність, упевненість і спокій.
Й очей твоїх бездонних глибина.
Не знаю, що в душі там відбувається,
Не вмію я читать думок чужих.
Та, відчуваю, серце посміхається.
В очах серйозність і водночас сміх.
Скільки в очах твоїх уже втонуло
За непросте таке твоє життя?
Тільки не будем згадувать минуле.
Краще подумаєм про майбуття.
Твій погляд ніжний, добрий, щирий.
Такий відвертий, як і ти
Не зупиняйсь на півдорозі, милий.
Упевно крокуй ти до мети.
***
© Copyright: Татьяна Богославец 2, 2010
Свидетельство о публикации №110030403323
Свидетельство о публикации №110030403323
Рецензии