Зима оділася святково,
Закружляла в вальсі новорічнім.
Почуття нахлинули раптово
Захотілось запалити свічі.
Новоріччя свято наступає.
Лину я в свої казкові мрії.
Я про тебе, мабуть, загадаю,
Хочу спіймать свою зірку надії.
Та нічого не знаю я про тебе.
Ти то добрий, то холодний дуже.
Зорями мерехтить казкове небо.
Ти так далеко, загадковий друже.
Твоє серце сумом оповите,
Рана у твоїй душі болить.
Тільки, що я можу ще зробити
Щоб біль душі твоєї заглушить?
Хай грудневі на склі візерунки
Тобі про весну життя нагадають.
Про любов, що безцінним дарунком
В серці кожного з нас проростає.
Тоб
© Copyright: Татьяна Богославец 2, 2010
Свидетельство о публикации №110030403307
Свидетельство о публикации №110030403307
Рецензии