***
Далеко квітне небокрай,
І чорні хмари скрили неба синь
І мабуть це останній рай.
Я не надихавсь я не надививсь
Чого від мене небо упливає,
Мені не так жадане те кудись
Душа над тілом змученим ридає.
Мені не треба те чого не небачив
Я бачив смерть від неї не втечеш.
Нашо господь я народивсь ,
нашо я рай побачив,
Коли шепоче осінь ти помреш.
***
П янкий подих чарівної осені.
Далеко те що пройшло
І хто зна скільки у проседі
Тих днів, що було тепло
***
Бо рай і ад я бачив на землі,
Господь , мене цим не здивуєшь.
Сини народу кажуть страчу,
Оцим насмерть мене отруєш.
***
чорн хмари скрили неба синь
© Copyright: Перун, 2010
Свидетельство о публикации №110030403161
Свидетельство о публикации №110030403161
Рецензии