Як ти там?
Як ти там?.. можливо, злишся тихо.
Плачеш?.. вибач, не хотіла бід.
Знов пройдеш повз мене якось дико,
Не пророниш навіть і «привіт».
Мабуть, ненависть – твоя відрада.
Б’ється серце знов не зовсім в такт…
Незаслуженою стала моя зрада,
Вже кінець. Це зовсім не антракт.
Хоч собі пробач свою незмогу
Втримати мінливі почуття.
Всю свою образу і тривогу
Терпеливо викинь у сміття.
Усміхнись і всі мої провини
Розбивай під градом нових мрій.
І мені не треба й половини
Всіх зі мною зв’язаних надій.
20.01.10
Свидетельство о публикации №110030308429