Цю загадкову випадковiсть...
Мовчанням змучені уста,
І біль останнього листа,
І снігу першого раптовість –
Все змішує калейдоскоп
В моїй сумній життєвій хащі
Із сподіваннями на краще
Й похибками невдалих спроб
Збагнути таїну мозаїк,
Де мій до Бога напівкрок,
Любові справжньої урок
І мучеництва власний залік
Свидетельство о публикации №110030206364
И хай ёму там станэ трясця!
Перезимуем зиму, чтоб,
Опять весна дарила счастье.
И жизнь по новому течёт
Когда душа полна отвагой.
Ступи ещё свои полшага
И это будет твой зачёт!
Дмитрий Вершинин 11.03.2010 00:05 Заявить о нарушении
Берёзовой хлебнуть бы браги
До счастья головокруженья,
До полшагОвого движенья
И до весеннего зачёта
У стонущего рифмоплёта...
Спасибо, Димочка! С нежностью Марго
Маргарита Метелецкая 11.03.2010 11:07 Заявить о нарушении