«Гаснуть крила червоні заходу…»
«Гаснут красные крылья заката…», 1916
Стихи Сергея Есенина
Музыка и песенный перевод Игоря Кочевых
Гаснуть крила червоні заходу
І дрімають в тумані тини…
Не сумуй же, хатино убога,
Що ми знову самі і самі!
Чистить місяць в солом’яній стрісі
Оторочені синню роги…
Не пішов я за нею, не вийшов
Проводжати за скирди сухі.
Знаю, роки тривогу вгамують –
Біль отой, мов літа, промайне...
І вуста, і незайману душу
Не для мене вона береже.
Той слабкий, хто без радості гине –
Тільки горді у силі живуть!..
Другий візьме, зімне і закине,
Як поїдєний, прілий хомут.
Без турботи на долю чекаю.
Хуртовина закрутить лиха…
От і прийде до нашого краю
Обігріти свого малюка.
Скине шубу і шалі розв’яже,
Примоститься у пічки вона...
І спокійно, і лагідно скаже,
Що подібне до мене маля.
Пер. 17.11.2003, испр. 2009.
Гаснут красные крылья заката, укр
© Copyright: Игорь Кочевых 2, 2010
Свидетельство о публикации №110030106958
Свидетельство о публикации №110030106958
Рецензии
