зiзнання... вiдання...

В мені прокинулось знання
Я відаюча, знаючая
Відьма – я
І хочу я тобі сказати правду:
Я – відьма
Я – не знаюча дитя
Я - відьма
Часом граю в небуття
Я – відьма
Часом граю у життя
Але у цьому всьому я – дитя
Я – жінка, не рабиня!
Я – богиня!
В мені життя
В мені продовження тебе
В мені є рід від тебе і до тебе
І мій...
Я – відьма
Граю у кохання?
Ні – не вмію!
Від створення з тобою почуттів радію
Але тоді, коли не знаючи дитя,
Мені не треба поступка твоя
Тебе приймаючи таким як є
Я вірю у сподвижництво своє
Я – відьма
Та сьогодні я грайлива
А завтра...
Завтра може бути злива
І град
     Чуттів
             Емоцій
                Дій
                Життя
Я – відьма
Я не граю в небуття
Не вір тому, що сказано в пориві
Кохаю
      Вірю
           І лелію
                Тебе
                І нас
                І рід, родину
Я – відьма
Разом з тим дитина
Це – правда!
Інше є як є
Бери мене
Бери своє...
Я – відьма
Я сказала, те що відчуваю
В мені прокинулось знання
Я відаюча, знаючая
Відьма – я