Клевета, враги

http://vokruglubvi.ru/fullread/268.html


Наклеп, вороги...


Говорять, - що іншого полюбила,
І обмовляють підло на тебе вони,
Боже  мій!, пів-тонни переворушили,
Життя нашого  "брудної білизни"!

Говорять, - що іншого полюбила,
І до нього пішла ти назавжди,
Тільки я тим слухам  ціну знаю,
І ціну підлості вашої.., - "друзі" мої!

Та плювати вони хотіли в наші душі,
Вони б прагли нас в попіл розтерти
Тому, що їх заздрість і лють душила, -
Любов нашу важко було їм терпіти!
Та плювати вони хотіли в наші душі,
Вони б прагли нас в попіл розтерти
Приготували для нас сокиру й плаху,
Дибу приготували й кнута щоб вбити!

Але, потім подумали й вмить "охололи",
І вирішили, - це залегка смерть для нас,
Щоб у миру не стали ми святими,
Жертвами – та й кумирами для мас!

Але, потім подумали та й вирішили,
Дуже легка буде смерть щоб за раз,
"Замутили" вбивати нас поступово й душевно..,
Тобто , мов треба розлучити із тобою нас!

І пішло, поїхало, поплило..!,
От  ведь …ляди - папараци, «мати ети»!,
Щоб  тебе, звичайно ж, зламати,
За двоїх борюся я.., - вибач ти мені!

Наклеп.., - не призвеш його до відповіді,
Дуже сильні  в нас із тобою вороги,
Спритністю вужа лізуть у серце і душу,
Їх ти,  Господи, кохання силою зміцни!

Але, сподіваюся, таки ми прорвемося,
Чрез вогонь палаючий в тому Аду,
І захочеш мене слухати.., й мусиш!,
Коли до тебе з Пекла  я прийду!