Стерва ты

http://vokruglubvi.ru/fullread/129.html

Стерво ти...


Стерво ти, а я, - король гламура,
Так завгодно було небесам,
Щоб ти - стервозність,  я - харизму,
З молоком  вбрали від наших мам!

Не прагнемо гуляти у череді баранів,
Не прагнемо харчуватися  травою,
Ми її - не жеремо, а тільки куримо,
Цигарку ту роблячи замрієно із тобою!

Янгол занепалий ти, - але подібна так до Бога,
У цьому я анітрошечки  не брешу,
І в тобі дзеркально відбиваючись,
Свій гламур у стервозности  втоплю!

Я ж є, - і Бог, і навіть сущий Диявол,
Ти ж вірна є наперстница моя,
Багато ми всього "насовершали".., -
Та щоб розп`яти нас, немає на нас хреста!

Я ж, - і бог, і жертва мирозданья,
Сам собі свій мир такий створив,
І хоча далекий від досконалості.., -
У світі цьому є я сам собі кумир!

Я, - і бог, і жертва мирозданья,
Сам собі свій мир такий створив,
Бог - "балдел", -  він з нами у купі третім,
Той кальян із глумой травою курив!

Я, - і бог, і жертва мирозданья,
Сам собі свій мир такий створив,
І за те, що він поганим вийшов,
Мир недосконалий той я вибачив!

І кого єдине я жалію,
І кого єдине я люблю?, -
Цей мир і дівчинку - "круту",
Стерво ти, а я тебе боготворю!

Нехай небагато у вірші я наплутав,
Мир, харизму й тебе приплів,
Тільки мир, щоб був він ідеальним,
Я  за тебе красивішу  не знайшов!