***

      К А П Л Я  В І Й С Ь К О В О Ї

               Л І Р И К И




               Спогади юнацькі
            (В призмі сьогодення)


Маки, червоні маки
Тендітні квіти польові
Ніжна зелень стебла і листка
Чудові червоні пелюстки
І чорно-жовта серединка.
Маки, маки польові
На зеленому полі серед трав,
На захисних валах, -
І лише на бетоні
Смертельно пекучі оси - сріблясті ракети
  націлені в небо,
І чатують, чатують на непрошених гостей
А біля них люди, різного віку
І теж всі в зеленому,
Лише в деяких виблискують зірки,
або жовті смуги на погонах.
Та в їхніх очах миготить вогонь смутку, -
Смутку за своєю Батьківщиною.
А вдома чекають матері і батьки, жінки та діти
І цвітуть такі ж гарні маки лише не в квітні – а в травні.
Зеленіють поля і діброви у рідному краю,
Соловей щебече і інші птахи співають,
Так, як і тут, в чужині.
Чому ж ми тут?
Що нас тут тримає?
Інтернаціональний обов’язок, чи захист своєї держави
на далекому кордоні?
Може і так.
Міцна Радянська держава.
Міцні Збройні Сили її,
Та дух вже не той.
Ідуть інші часи,
Ідуть інші розмови,
Інше ставлення до життя,
Інші пріоритети.
Хіба то життя, коли зброя в руці?
Хіба то життя, коли на тебе чатують?
Хіба то життя, коли за тобою слідкують?
Хіба то життя, коли вибору не має?
Або ти в системі, або ти вигнанник, і іншого не дано.
І це в «рідній» державі!
А життя – це тихий шепіт верби.
А життя – це легенький вітерець в волоссі коханої
А життя – це сміх і радість дітей та внуків.
А життя – це радість буття,
Та спроможність його.
                Липень, 1-5, 2007р.



          До дня захисника Вітчизни
Я не воював,
І слава БОГУ !
Я не вбивав ворогів із рушниці!
Але я стріляв в них словами правди,
Словами віри і натхнення,
За мир і свято на Землі!

Я за те, щоб діти,
Спокійно спали уві сні
Та гарно гралися в піску!
       
Я за те, щоб Сонце сяяло з небес
І БОГ радів, дивлячись на нас.
Я за те, щоб батьки, зустрівшись раз -
Не розлучалися до віку!
Щоб не було покинутих дітей,
Або дітей-сиріт!

Я-не воював,
І слава БОГУ!
Та коли - б прийшлося все це відстояти -
Я не вагаючись пішов-би воювати.
                22.02.2009р.



          В А М   В Е Т Е Р А Н И

                До дня перемоги

               
         У підніжжя гори

         Де цвітуть едельвейси

         Похилились хрести

         На братських могилах війни.

         Могили, могили-де зірочки і імена,

         А де - невідомий.

         І все це-ще з тої війни,

         Коли батьки і діди воювали

         Коли едельвейси цвіли

         Коли фашиста перемогли

         І свою державу відстояли

         На всіх фронтах війни.

         Лежать солдати наші

         По всій акваторії війни,

         Що в бою із супостатом полягли:

         Діди, батьки,  брати,

         А то і просто -  діти -

         Герої Вітчизняної війни.

         Ми вдячні Вам

         За нашу Батьківщину,

         За Ваш важкий солдатський труд,

         За Ваш геройський шлях,

   
         За Вашу відданість своїй родині,

         І за життя,

         Що віддали ВИ за нас !
 

                7травня2009р.               
         
         

              П р и с я г а.

  Стоять юнаки в одностроях військових,
  В руках виблискує зброя бойова,
  А в очах-рішучість та гордість за себе.
  Вони готові!
  Готові до клятви на вірність,
  На вірність та відданість своїй Батьківщині.
 
  Чітко карбуючи крок
  Виходять солдати молоді
  Присягати, та слово своє вірне сказати.
  Вперше,
  Вперше клятву дати
  Та чоловічим словом себе навік зв'язати.

  А з боку стоять батьки та матері,
  Сестри та кохані
  Хвилюючись ще більш за них,
  За їх життя молоде.

  Ось і Батюшка молитву заспівав з хором,
  Благословляючи їх на ратну справу.

  І пішли солдати строєм,
  Чітко карбуючи крок
  Показуючи вміння своє
  До єдності, до єдиних дій.

  А попереду будуть будні суворі,
  Навчання та походи,
  І марш - кидки, і стрільби,
  Та притирка в колективі.
  Все, все ще попереду,
  Як і все їх молоде життя.

                15.10.2009р. 

 
            
 
                С  Л  А  В  А  !

  Слава Героям !
  Вічна слава героям ,що віддали життя
  За волю !
  За вільну Україну!
  За славну і багату Україну!
  За єдину Україну !
  За гарне майбутнє дітей та онуків !

  Тяжко боролись,
  Важко лікували рани бойові.
  Сиділи по лагерям та тюрмам,
  Але своєї справи не кидали.
  Зброї з рук не випускали,
  Та гасла свої не міняли,
  І своїх товаришів-побратимів - не
                здавали.
 
  По лісам та горам
  Розкидані могили братів і сестер,
  Як вічний спогад боротьби:
  За волю,
  За славу і єдність,
  За незалежність нашої України!   
                19.10.2009р.