***

         ТОБІ  ГОСПОДИ,  ТОБІ


                Зоря

Зірочка, зірочка, Віфлеємська Зоря.
Скільки ти сили та радості принесла
Скільки віри, скільки щастя,
А найбільше -  то надії та милості дала.
На вічне життя,
На життя без гріха та обманна
На життя без  злості та крові,
На життя в любові та покорі
До нашого Бога Ісуса Христа.
Зірочка, Зірочка   Віфлеємська Зоря.
А під тобою  -  Дитя,
Якого Мати Божа в яслах родила,
Родила та сповила і радістю укрила.
А прийшли волхви –
Ладану, миру і злата принесли.
Принесли і зрозуміли
Кого побачили,
 Кому поклонились,
 Кого звеличали.
Звеличали -  та в другий бік пішли
Подалі від Ірода, від його гріха.
А Дитя зростало -  всім радість давало,
Всіх  навчало, всіх  лікувало,
Та з  Богом -  Отцем розмовляло.
Зірочка, Зірочка, Віфлеємська Зоря,
А Дитя то зросло
Та перед  судом стало,
За людей, та перед  людьми –
Не за чиїсь, а за наші гріхи.
І як били й катували,
На муки віддали,
Та на хресті підняли.
А як підняли -  то знову катували.
Зірочка, зірочка, Віфлеємська Зоря.
Лише ти бачити могла,
Як його Душа до Батька Бога-Отця відійшла,
Відійшла, з  Батьком привіталась,
Сили набралась,
Та знову в тіло в своє  ввійшла.
Зіронька, зірочка, Віфлеємська Зоря
Ти свідком була, як те є  Дитя,
А вже і не Дитя –  бо Богом-Сином стало,
Останні вказівки
Апостолам своїм дало,
Та й в небо злетіло
До батька свого.
Зірочка, зірочка, Віфлеємська Зоря,
Лише ти одна, в свій час на своєму місці.
Де родилось святе Дитя
Дві тисячі й сім років тому назад.
Стверджуєш це із року в рік,
Із  ріда в рід.
                26.09.2007р.

          Заповіт Господа!

Єрусалим, Йордан, Назарет !
Такі знайомі і далекі місця.
Вглядаюсь в них через віка:
Юрби народу то тут, то там,
І тихий шепіт:
Це він, це Він, це Він зцілив – наш Учитель!
Ах Учителю – скажи
Ах Учителю – поясни
Ах Учителю – спаси!
А в відповідь одне:  "Чи віруєш ти?
- Так Господи!
По вірі твоїй тобі і дано."
І ідуть люди за Ним.
За Його могутнім Духом
За його навчанням
І лише один Іуда ховає свої очі
Та зраду чорну готує.
І ось зраджений, побитий та
Розп’ятий на хресті –
І тихо вуста шепочуть:
"Боже на все твоя воля!"
 Затихла юрба іудеїв,
Розірвалася церковна завіса,
Почорніло небо.
І крик розпачу з материнських грудей, -
А по білому тілу тече кров,
Червона кров Христа
За нас людей, за наше життя!
А далі – скеля, і в ній - гріб Господній.
Ранок, туман, сонце встає!
Жінки біля гробу Його з пахощами,
Та тільки нема його там,
Лише ангели в білих одежах, як сніг
Про це звіщають:
«Не шукайте, не шукайте.
Живих серед мертвих.
Він уже в дорозі до Галілеї.»
І ось стоять мужі, усі 12
На святій землі Єрусалиму,
Поборники віри Християнської
Та посеред них і він – живий!
І як ніколи – могутній
І лише шрами на ногах, руках та грудях
Свідчили про муки та смерть.
Стояв, всміхався і піднімався
На небо до Отця свого
А піднімаючись – за віщав:
"То ж ідіть і ви,
І навчайте всі народи
Христячи їх в
Ім’я Отця, і Сина і Святого Духа.
Навчаючи їх зберігати все – те,
Що я вам заповів."
                23.05.2007р.                23.05.07
 
   Битва

Битва, битва.               
Струменисті стріли по небу,
Грім та клекіт на небі,
Дзвін металу та скрегіт зубів,
Та  сутінки кругом від диму,
                Що    сонце сховало.
Іде битва за землю, за людей -
             Там на небі,
А скоріше за рай чи ад на землі.
Дивовижні створіння з чорними крилами,
  Та білокрилі ангели на чолі Архистратигом
                Михайлом
Б’ються там на небі-за віру, за  Бога,
                За нас людей!
Чорна хмара все чорніша і чорніша
Тихенько назад відступає,
А біла хмара все вище і вище
 І сонце нам відкриває,
Яке тепло та світло на землю проливає.
І ось знову загриміло.
Біле  воїнство в золотих латах
На чолі з Архистратигом Михайлом
                В бій  пішло,
Щоб скрутити звіра і його створінь,
 Та скинути з неба в чорну прірву
І навіки їм дорогу на небо закрити.
Срібна сурма сигнал атаки грає,
Архистратиг Михайло меч піднімає
 І крила свої розправляє,
А за ним і все його військо
На військо звіра нападає,
А Бог  Отець-благословляє.
Так і сталося, так і збулося,
Скинули звіра, та його створінь
              З небес у безодню,
І лише загуркотіло за ними, лише загуло,
І печаткою запечатали.
Багато води з тих пір утекло,
Багато віків з тих пір пройшло,
Та тільки Архистратиг Михайло і досі
На сторожі і захисті всіх християн
Із своїм військом стоїть.
                25.11.2007р.

 

             СВЯТО  МИКОЛАЯ


Світло на небі,
Зіроньки сяють,
Тихо музика грає в душі.
Ангели нам сповіщають
Що святий Миколай до нас іде.
 
Свято він дарить дорослим і дітям
І подарунки він роздає,
Хто слухняний і вірний-тому гарне,
Хто БОГА не славив і гріхи заробляв -
    тому дарує він різку.
Святий Миколай подарунки роздає
І всім  заповідає :
"БОГА любіть і славте ЙОГО
Виконуючи заповіді  ЙОГО!"
Тоді свято прийде
І музика заграє в душі!
                10.12.2008р.
 



         На святі у Луцьку

Стоїть чоловік худорлявої статури
В ризах зелено-золотих
На вході олтаря Свято-Троїцького Луцького собору
Сам святіший Філарет
Стоїть і до мирян і до духовенства промовляє:
Колискою Православ’я і християнства, ще з тих княжих часів
Став наш Київ золотоверхий
І Володимир нас хрестив в ім’я
Отця і Сина і Святого Духа
В сивому Славутичі, що нині
Дніпром зветься!
Він Апостолів згадав, що в день цей Святим Духом збагатились
І в народ пішли, по повелінню Його
І Ісуса Христа – Сина Божого!
Сивина, стародавня давнина
І на обличчі і голові святішого Філарета – сиве волосся,
Та погляд упевненої людини в своїй правоті.
Єдина самостійна держава
Єдина православна церква
Один народ Української Держави, -
Так має бути – так буде!
Бо на те все – воля Божа!
                28.05.07р.
 



           Спасенний вірою

Грім гримить і вода ллється
Затоплюючи оселю мою і мене
А навкруги скрегіт зубів,
Та сичать гадюки
І дух смерті наді мною літає.
Боже мій правий,
Боже мій святий,
Спаси і збережи!
До тебе – Господи, звертаюсь
Тобою – Господи, - укриваюсь
Ти скеля і оселя моя.
Спаси і збережи,
Здоров’я і силу пошли,
Врятуй – Господи, мене
Від ворогів моїх!
І поки це говорилось,
Вдарив грім.
Сім тисяч вогненних стріл
Упали з неба на ворогів моїх
І розступилася вода переді мною
І вивела дорога мене на суходіл
І врятував Ти мене Господи
За діла мої, за віру мою.
І славив я Господа у радості моїй,
І вклонявся я силі Небесній, що спасла мене з милості
своєї – бо грішний я.
Співайте люди. Бога славте і діла Його,
По всій землі серед всіх людей,
Співайте, та не забувайте,
Що основа всього – це заповіді Його
Які і є ваша запорука здоров’я.
Вашої душі і тіла
Ваша одежа і ваша оселя
Ваша скеля і любов!
Будь благословен  Господи
На віки вічні – Амінь.
                3.09.2007р.
 
          ПЕРЕД  РІЗДВОМ

Дує вітер на рівнині,
Сніг іде, на поля і на ліси,
Крига воду накриває,
Все тріщить - мороз гуля.
В полі зайчики стрибають,
Рівчаком борсук біжить,
А в лісочку братик-вовчик
           за кущем сидить.
Над селом, що біля лісу,
Спів іде на всі боки,
То дівчата та хлоп'ята
Вчать колядки різдвяні,
Щоб з вертепом і зірками
Сповіщати новину:
Про пологи в яслах,
Про народження ЙОГО,
Хлопчика малого, на імення ІСУС,
Що прийшов на нашу землю
Як Спаситель наш - Ісус Христос!
                16.11.2007р.